top-1

top-2

top-3

Інформаційна відкритість

 
Статут
  Друк  
 
 
 
 
Свідоцтво про атестацію
  Друк  
 
 
 
 
Територія обслуговування
  Друк  
 
 
 
 
Освітня програма
  Друк  
 

СХВАЛЕНО                                                                          ЗАТВЕРДЖЕНО

протокол засідання                                                             наказ по школі

педагогічної ради школи                                                   № 5-а-о/ 01-04 від 22.03.2022 р.    

№ 5 від   22. 03. 2022 р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ПЕРЕЯСЛАВСЬКОЇ

                             ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

2022 / 2023 н.р.

Якщо вчитель став другом дитини,

якщо ця дружба осяяна благородним захопленням,

поривом до чогось світлого, розумного,

у серці дитини ніколи не з’явиться зло.

В.О.Сухомлинський

І. Загальні положення

1. Призначення школи та засоби його реалізації

2. Модель випускника школи

3. Цілі та задачі освітнього процесу

4. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних  технологій

5. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу

6. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

8. Освіта осіб з особливими освітніми потребами

9. Інклюзивне навчання

ІІ. Освітня програма початкової школи

1. Вступ

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

3. Загальний обсяг навчального навантаження

4. Перелік освітніх галузей

5. Навчальний план

6. Очікувані результати навчання

7. Форми організації освітнього процесу

8. Форми оцінювання здобувачів початкової освіти

9. Структура навчального року

І. Загальні положення

1. Призначення школи та спосіб реалізації її програми

         В Україні розпочалася реформа, яка на десятиріччя визначить освітній ландшафт країни. Маємо перетворити освіту на чинник економічного зростання, джерело національної єдності, засіб соціального просування кожного громадянина. Місія Нової української школи –допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості дитини на основі партнерства.

Надання якісної початкової освіти учням молодшого шкільного віку - головне завдання, що стоїть перед колективом школи. Сучасна ситуація розвитку шкільної освіти потребує розуміння її якості як цілісного інтегрованого результату, на який впливає ряд чинників:

-                    доступність одержання початкової освіти;

-                     можливість використання здобутків дошкільної освіти;

-                    створення сприятливого, безпечного, дружнього до дитини освітнього середовища;

-                    якісно новий зміст і сучасні підручники;

-                     повноцінна реалізація ідей особистісно зорієнтованої освіти;

-                    сформованість ключових компетентностей;

-                    технологізація методики;

-                    моніторинг як засіб управління якості освіти;

-                    особистісна і професійна підготовка вчителя.  

         Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для

успішної життєдіяльності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного

використання природних ресурсів з розумінням важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання протягом життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському та суспільному житті, зокрема школи та класу, спираючись на розуміння соціальних, економічних і політичних понять та сталого розвитку, критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цінування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України;

виявлення поваги до інших та толерантності, уміння конструктивно співпрацювати, співчувати та діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації. Дбайливе ставлення до особистого, соціального і фізичного добробуту та здоров’я, дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки і спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах, спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

     Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях та обумовлюють формування ставлення до них.  

     Спільними для всіх компетентностей постають такі вміння:

  • читання з розумінням,
  • уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
  • критичне та системне мислення,
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію,
  • творчість,
  • ініціативність,
  • вміння конструктивно керувати емоціями,
  • вміння оцінювати ризики, прийматирішення, розв’язувати проблеми,
  • здатність співпрацювати з іншими людьми.

       Освітня програма школи розроблена на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б. (1-2 класи) (1-А, 1-Б, 2-Б), Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б. (3-4 класи) (3-А, 3-Б, 4-А, 4-Б), затверджених наказом МОН України №743-22 від 12. 08.2022 р. та на основі освітньої програми для 1-2 класів початкової школи за педагогічною технологією «Росток» (автор Т.О.Пушкарьова) (2-А), лист МОН України № 1/9-344 від 25.05.2018 р., лист ДСЯО №01-22/323 від 24.05.2018 р. «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту початкової освіти», лист ДСЯО від 11.09.2020 р. № 01/01-23/1045, наказ МОН України від 29.04.2021 р. №483 «Про реалізацію інноваційного освітнього проекту всеукраїнського рівня за темою «Впровадження в освітній процес педагогічної технології «Росток» в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» на травень 2021-листопад 2027 роки».

     Освітня програма складена на 2022/2023 навчальний рік і затверджена рішенням педагогічної ради (протокол № 5 від   22. 03. 2022 р.).

    

Освітня програма визначає:

       1) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливівзаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

      2) очікувані результати навчання учнів, які подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 3;

       3) пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

     4) рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

     5) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

        

         Наша школа – школа рівних можливостей для всіх; школа, яка намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості.

       Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління школою  зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою.

2. Модель випускника

Нова українська школи визначає нову модель випускника. Це має бути:

  • Ціліснаособистість, усебічнорозвинена, здатнадокритичногомислення;                                                                                              
  • Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
  • Інноватор, здатнийзмінюватинавколишнійсвіт, розвиватиекономікузапринципамисталогорозвитку, конкуруватина ринкупраці, учитисявпродовжжиття.

       Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися та ділитися досвідом з іншими.

       Випускник початкової школи повинен мати якісні характеристики:

  • упевненість в собі,
  • відчуття повноцінності,
  • старанність,
  • працелюбність,
  • самостійність,
  • дисциплінованість,
  • мотивація до досягнення успіху,
  • уміння слухати і чути,
  • здатність критично мислити і мати почуття самоконтролю,
  • навички культури поведінки і мови,
  • основи особистої гігієни і здорового способу життя.

3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

  • забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової загальної освіти на рівні вимог Державного освітнього стандарту;
    • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
    • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві;
    • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
    • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне

     та соціальне здоров’я учнів.

         Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

- визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;

- цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;

- радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності;

- розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;

- міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;

- забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення школи на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню (булінгу), надають необхідну підтримку;

- утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);

- плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;

- формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

4. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій

         Фундаментом освітнього процесу в закладі є педагогіка партнерства.Педагогіка співробітництва (партнерства) ґрунтується на принципах гуманізмуй творчого підходу до розвитку особистості. Її мета – створення новогогуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства є:

  • подолання інертності мислення;
  • перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками

     освітнього процесу.

       Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

         Принципи партнерства, які застосовуються:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за

     нього, горизонтальність зв’язків);

  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття

     зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

   Учитель використовує в своїй роботі поряд із стандартними методами

організації освітнього процесу інноваційні, де навчання і виховання вибудовані таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Ідеологія дитиноцентризму реалізується через упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти.

      Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів, а саме:

  • відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної

     творчості;

  • активність учнів в освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів;
  • створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий

           елемент життя дитини;

  • практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого

розвитку дитини з її практичним досвідом;

  • відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове

     врахування інтересів кожної дитини;

  • виховання вільної незалежної особистості;
  • забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її

     вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-      психологічного комфорту дитини.

5. Показники реалізації освітньої програми

           На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що

дозволяє бачити, наскільки ефективно реалізується освітня програма. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності (щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційному навчанні – протягом року);
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів,

     визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості

     підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін      для самостійної роботи та дистанційного навчання );

  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність вимогам:

     шкільні кабінети, класні кімнати, спортивні кімнати, бібліотека, їдальня,

     наявність інтернету – 1 раз на рік);

  • якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних

     працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-   узагальнюючий контроль – за потребою);

  • моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5

років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, державна підсумкова атестація (4 класи) – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року;

  • моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні

     (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

      

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої

     діяльності в школі;

  • постійний моніторинг змісту освіти;
  • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технологій навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу школи;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
  • контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
  • розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

6. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

        Виховання учнів у Переяславській початковій школі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.        

      Весь освітній процес у школі зорієнтований  на учня, розвиток його талантів, виховання на загальнолюдських цінностях, цінностях поваги до іншої людини, любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

       Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

      Соціалізація учнів молодших класів є надзвичайно важливою проблемою, яка стоїть перед вчителями початкової школи. Розв'язується вона   через здійснення соціальної адаптації та соціальної інтеграції учнів.

Соціальна адаптація учнів нашої школи здійснюється через формування соціальних компетентностей. Соціальні компетентності характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві. Це здатність брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій, приймати діяльність демократичних інститутів суспільства.

Соціальна компетенція має такі параметри:

  • соціальна активність та мобільність особистості;
  • соціальна відповідальність;
    • здатність захищати та дбати про права, інтереси й потреби     інших;
    • освоєння та успішне виконання нових соціальних ролей;
  • уявлення про суть і структуру суспільства, у якому відбувається життєдіяльність;
  • прийняті соціальні цінності та норми.

Стратегія формування соціальних компетентностей, яку реалізує наш навчальний заклад, дає учням змогу не лише отримувати знання, а й розкривати, реалізовувати себе, свої задатки, позитивні риси.

Всебічний розвиток особистості учнів – запорука їх соціальної адаптації як у шкільному житті, так і в майбутньому.

7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

       Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженого наказами МОН (таблиця 3).

8. Освіта осіб з особливими освітніми потребами

       Переяславська початкова школа створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

       Заклад сприяє підготовці фахівців для роботи з особами з особливимиосвітніми потребами. Дітям з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

          Для навчання осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.         Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, здійснюється з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.

         Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з шести років або з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Переведення осіб з особливими освітніми потребами з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому чинним законодавством.

9. Інклюзивне навчання

          Переяславська початкова школа за потреби створює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

        Метою організації інклюзивного навчання в закладі є:

  • супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямоване на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення;
  • визнання можливостей дітей повноцінно вчитися, а їх відмінних особливостей гідних поваги та джерелом навчального досвіду для всіх учасників освітнього процесу.

      Заклад забезпечує умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

        Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги у порядку, визначеному чинним законодавством.

        Задля забезпечення створення комплексної системи з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку, заклад освіти співпрацює з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.

        У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків інклюзивна група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

         Переяславська початкова школа забезпечує створення інклюзивних класів та груп як найбільш ефективний засіб, який гарантує солідарність, співчуття, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими освітніми потребами та їхніми однолітками.

       Етапи упровадження:

  • Визначення дій щодо адаптації навчального середовища (за нозологіями дітей в інклюзії) для кожного фахівця закладу: наочність, обладнання, матеріали.
  • Організація методично забезпечення: навчальні програми; корекційно-розвиткові програми; підручники, дидактичні матеріали.
  • Створення психолого-педагогічної команди (заступник з НВР, ассистент учителя, вчитель, психолог, соціальний педагог, за потреби -- дефектолог, логопед).
  • Налагодження партнерських стосунків із батьками.
  • Складання індивідуальної програми розвитку.
  • Складання індивідуального навчального плану.
  • Моніторинг навчально-виховних досягнень.
  • Оформлення дитячого портфоліо.

 

 

ІІ. Освітня програма початкової школи

  1. Вступ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до

здобуття освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

  • Закону України «Про освіту»;
  • Закону України «Про повну загальну середню освіту» ;
  • Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
  • Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» ( зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України 24 липня 2019 року № 688);
  • Наказу МОН України від 13.07.2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4- класів закладів загальної середньої освіти»;
  • Листа МОН України №1/9530-22 від 19.08.2022р. «Про інструктивно -методичні
    рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

     Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

3. Загальний обсяг навчального навантаження

     Загальний обсяг годин по 1-4-х класах – 3 500 годин/навчальний рік.

для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік;

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік;

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік;

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

       Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02. 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

         При вивченні іноземних мов, інформатики, відповідно до чинних нормативів, здійснюватиметься поділ класів на групи (наказ МОН України від 20 лютого 2002 року №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 року за №229/6517). Відповідно до рішення виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради від 15.11. 2018 р.№ 407-21 «Про зарахування учнів до 1-го класу комунальних закладів загальної середньої освіти міста Переяслава-Хмельницького» поділ на групи в початкових класах для вивчення іноземної мови буде здійснюватися при кількості не менше 20 учнів.

      При визначенні гранично допустимого навантаження учнів урахованісанітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: при очному навчанні у 1-х класах – 35 хвилин, у2-4-х класах – 40 хвилин. В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:

• 1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;

• 3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин.

4. Перелік освітніх галузей 1-4-х класів

Мовно-літературна, у тому числі:

− Рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ);

− Іншомовна освіта (ІНО);

Математична (МАО);

Природнича (ПРО);

Технологічна (ТЕО);

Інформатична (ІФО);

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО);

Громадянська та історична (ГІО);

Мистецька (МИО);

Фізкультурна (ФІО).

5. Навчальний план

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети чи інтегровані курси.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

  • Підсилення предметів інваріантної складової (2-А, іноземна мова).

      Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

       Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

       Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

   Навчальні плани подані в таблицях 1-2:

в таблиці 1 поданий навчальний план 1-4 класів НУШ-2,

− в таблиці 2 – навчальний план 2-А, який буде працювати за педагогічною технологією «Росток».

     В таблиці 1 (навчальний план 1-4 класів НУШ-2), відповідно до рішення педради закладу, зазначено, що зміст інформатики в 2 класах виокремлюється із програми інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Виокремлення предмету обумовлене матеріально-технічними можливостями закладу та з метою формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, з метою формування навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві, що передбачено Державним стандартом початкової освіти.

       В таблиці 2 (начальний план 1-А класу, який буде працювати за педагогічною технологією «Росток») вказано, щореалізація освітніх галузей «Природнича», «Громадянська та історична», «Соціальна та здоров'язбережувальна», «Технологічна» здійснюється через впровадження інтегрованого курсу «Навколишній світ».      

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

  1. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» передбачають не запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності. Передбачається активне формування знань, умінь, уявлень, компетенцій через проектування, моделювання, конструювання, експериментальну та творчу діяльність, досвід власної практичної діяльності.

          

  1. Форми організації освітнього процессу

   Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності є різні типи уроку. Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо.

         Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

           Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

   За необхідності в закладі може запроваджуватися дистанційне навчання. Під час організації дистанційного навчання заклад керується методичними рекомендаціями МОН, Положенням про дистанційну форму здобуття початкової освіти в Переяславській початковій школі.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Відповідно до рішення педагогічної ради оцінювання результатів освітньої діяльності здобувачів освіти відбуватиметься наступним чином:

1. Результати оцінювання особистісних надбань учнів 1-4 класів та об’єктивних результатів навчання учнів 1-2 класів виражати вербальною оцінкою.

2. Результати оцінювання об’єктивних результатів навчання учнів 3-4 класів з мовно-літературної, математичної, природничої освітньої галузі виражати рівневою оцінкою.

3. Результати оцінювання об’єктивних результатів навчання учнів 3-4 класів з соціальної, здоров’язбережувальної, громадянської, історичної, технологічної, інформативної, мистецької, фізкультурної освітньої галузі виражати вербальною оцінкою.

4. Визначення рівня результату навчання здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти.

5. Навчальні завдання, що містяться в тематичних діагностувальних роботах, оцінювати рівневою оцінкою (оцінювальним судженням із зазначенням рівня результату).

6. Результати оцінювання тематичних діагностувальних робіт фіксувати на носіях зворотного зв’язку з батьками (щоденники, зошити для діагностувальних робіт , аркуші для діагностувальних робіт ).

         Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів освіти формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів просування конкретного учня у навчанні, а визначення особистих результатів учнів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не

підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

         Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях, навичках.

       Формувальне оцінювання має на меті:

  • ти навчальний поступ учнів;
    • побоюваннямдитини помилитися;
    • у власних можливостях і здібностях;

       Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів  з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

      Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в типовій освітній програмі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

На основі очікуваних результатів навчання вчитель/ учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним/ нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

         З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, коригування та прогнозування їх розвитку можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

         Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації

цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

       Під час дистанційного навчання класні керівники та вчителі-предметники забезпечують регулярне відстеження результатів навчання здобувачів освіти, а також надання їм підтримки в освітньому процесі (за потреби).

         Оцінювання результатів навчання учнів проводяться за видами оцінювання, визначеними спеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначених МОН України.

           Державна підсумкова атестація учнів проводиться відповідно до законодавства.

         Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку, на платформі Classroom через Google-форми, тощо.

         Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі, свідоцтвах досягнень).

  1. Структура навчального року

       Переяславська початкова школа працює  за 5-денним навчальним тижнем.   Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

         І семестр – з 1 вересня по 30 грудня 2022 року

         ІІ семестр – з 16 січня по 31 травня 2023 року

       Протягом навчального року заплановані канікули:

осінні – з 17 жовтня по 28 жовтня 2022 р.;

зимові – з 2 січня по 13 січня 2023 р.;

весняні – з 27 березня по 31 березня 2023 р.;

додаткові для 1-х класів – з 20 лютого по 24 лютого 2023 р.

       Навчання 1-2 класів здійснюватиметься за змішаною формою на базі Переяславської гімназії №1 в другу зміну. Тривалість уроків у цих класах:

- у 1-х класах – 35 хв.

- у 2-4-х класах - 40 хв.

       Тривалість перерв:

- після 1 і 3 уроків – по 10 хв.

- після 2 уроку – 20 хв.

       Розклад дзвінків:


1 урок - 1230-1310

2 урок – 1320-1400

3 урок – 1420-1500

4 урок – 1510-1550


       Навчання 3-4 класів здійснюватиметься за дистанційною формою в першу зміну. Початок уроків о 8 годині 30 хвилин.

     Безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційногонавчання у синхронному форматі не повинна перевищуватидля учнів:

  • 1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;
  • 3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин.

         Навчальні екскурсії, відповідно до рішення педагогічної ради школи, будуть проводитися протягом ІІ семестру навчального року.

Таблиця 1

Робочий   навчальний   план

Переяславської початкової школи Переяславської міської ради

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1-А

1-Б

2-Б

3-А    

3-Б

4-А

4-Б

Українська мова

5

5

5

5

5

5

5

Іноземна мова

2

2

3

3

3

3

3

Математика

3

3

3

4

4

4

4

Я досліджую світ

7

7

8

7

7

7

7

З них:

-   Інформатика в інтегрованому курсі

   

1

       

Інформатика

     

     1

1

1

1

Музичне мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

3

3

Усього

19+3

19+3

21+3

22+3

22+3

22+3

22+3

Додаткові години

-

-

-

-

-

-

-

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

20

22

23

23

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

23

25

26

26

26

26

                 

Вакансія за рахунок невикористаних годин варіативної складової – 7 год

                                                                                                                                                                                     Таблиця 2

Робочий   навчальний   план

Переяславської початкової школи Переяславської міської ради

(для закладів загальної середньої освіти, що працюють за

педагогічною технологією «Росток )

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень

2-А    

Інваріантна частина

Мовно-літературна (українська мова та література)

Українська мова

7

Мовно-літературна

Іноземна мова (англійська)

2+1

Математична

Математика

5

Природнича

Навколишній світ

4

Громадянська та історична

Соціальна і здоров’язбережувальна

Технологічна

Інформатична

Інформатика

1

Мистецька

Образотворче мистецтво

               1

Музичне мистецтво

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

Разом

21 + 3

Додаткові години

 

1

З них:

додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової

 

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

22

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

 

25

                                                                                                                                                                   Таблиця 3

 

Перелік навчальних програм

Назва навчальної програми

Ким затверджена

1.

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом

Р.Б. Шияна (1-2 класи)

Наказ МОН України

№ 743-22   від 12. 08.2022 р.

2.

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом

Р.Б. Шияна (3 – 4 класи)

Наказ МОН України

№ 743-22   від 12. 08.2022 р.

3.

Освітня програма для 1-2 класів початкової школи за

педагогічною технологією «Росток»

(автор Т.О. Пушкарьова)

Лист МОН України № 1/9-344 від 25.05.2018 р. та лист Державної служби якості освіти №01-22/323 від 24.05.2018 р. «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту початкової освіти»,

наказ МОН України №483 від 29.04 2021 р. «Про реалізацію освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Впровадження в освітній процес технології «Росток» в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» на травень 2021-листопад 2027 роки»

Директор школи                       О.І.Тимченко

 
 
 
Вакансії
  Друк  
 
 
 

Дочірні категорії

     
     
1490788
Сьогодні
За тиждень
За місяць
Всього
233
938
1430
1490788

Ваш IP: 35.175.107.185