top-1

top-2

top-3

 
«Важливі навички в період стресу». Навчання педагогічних працівників
  Друк  
 

 

IMG_20230103_101249.jpg

         З 27.12.2022 по 10.01.2023 року для педагогічних працівників Переяславської початкової школи, психологом ЦПРПП, Горбаченко Світланою, було проведено навчання за програмою розробленою та затвердженою Всесвітньою організацією охорони здоров’я «Важливі навички в період стресу» від міжнародної гуманітарної організації «Лікарі світу».

     Мета програми: надати інформацію і сформувати практичні навички для подолання стресу та підтримки свого психічного здоров’я. Основна спрямованість – навчання піклуванню про власне психічне здоров’я , краще вирішувати проблеми свого життя, профілактика емоційного вигорання.

IMG_20230110_102112.jpg  IMG_20230110_102047.jpg  IMG_20230110_100617.jpg

         Існує безліч причин для стресу: особисті труднощі (конфлікти з тими, кого ми любимо, суперечки на роботі з працівниками, самотність, відсутність , або недостатність засобів існування, тривоги щодо майбутнього..), серйозні загрози у суспільстві (насильство, бойові дії, хвороби…)

      Учасники протягом тренінгових занять набували навички заземлення, фокусування, перенаправлення, які допомагали зніматися з гачка важких думок та емоційних бурь. Також вчилися розрізняти цінності та цілі. Як діяти в напрямку до власних цінностей, що означає бути добрим до себе , та як це створювати простір.

      Як і будь-яка фізична навичка, так само і психологічна потребує тренування. Адже гігантське дерево починає проростати з маленької насінини. Використовуючи отримані знання в складних життєвих ситуаціях учасники групи отримували позитивні, дієві результати. Зберігаючи при цьому своє психічне і фізичне здоров’я.

IMG_20230110_102247.jpg  IMG_20230110_102252.jpg

 
 
 
Психологічна допомога в умовах війни
  Друк  
 

 

 

/Files/images/gorbachenko/kartinki/Screenshot 2022-12-26 at 13-02-40 CoE_Child friendly_UKR.indd - у цифровому середовищі я маю право.pdf.png

Завантажити


/Files/images/gorbachenko/kartinki/Screenshot 2022-10-19 at 11-13-40 Cards_annotation_web_.pdf.png

Завантажити


/Files/images/gorbachenko/kartinki/Screenshot 2022-10-19 at 11-12-52 20221019_102804.pdf.png

Завантажити


/Files/images/gorbachenko/kartinki/простір.png Детальніше


Психологічна допомога дитині у гострому та посттравматичному стресовому стані: педагоги-батьки-дитина


/Files/images/gorbachenko/kartinki/герої.png

Розмальовка (скачать)

Відео (скачать)

Скачать казку (документWord)


/Files/images/gorbachenko/kartinki/роб.зошит діти і війна.png

Скачать


/Files/images/gorbachenko/Безымянный.png

Скачать підручник

Скачать аудіо


/Files/images/vyna/Безымянный6.png

/Files/images/golovna/детальніше.png

Лист МОН №1/9105-22 від 10.08.2022 "Про організацію виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 н.р. (психологічна підтримка учасників освітнього процесу під час війни)

Слава Україні!

Дорогі колеги,у цьому віснику надсилаємо наступний буклет для батьків про те, як підтримати дітей, коли хтось з рідних на війні. Ми свідомі, що дітям, чиї рідні зараз у лавах збройних сил відважно захищають Україну, потрібна наша особлива підтримка - тож просимо ширити і використовувати ці рекомендації.

І надсилаємо посилання на запис вебінару,що був минулого тижня про те,як підтримати дітей,що пережили втрату рідних на війні.

Ці останні дні були сповнені відчуття потрясіння від звірств вчинених окупантами в Бучі та інших містах, що були чи досі є окупованими, і мабуть ми усі на собі відчули опосередкований ефект психотравмуючого впливу війни. А скількох людей ця жорстокість торкнулася у особистий спосіб... Тож тема того, як нам відповісти на психотравмуючий вплив війни, як протидіяти йому, як турбуватися про заподіяні "рани" є надзвичайно актуальною. Тож наші колеги з проекту "Психічне здоров'я для України" організовують у понеділок о 16:00 з нашою участю прямий ефір у формі запитань-відповідей на тему психотравми - запрошуємо, більше інформації є тут: https://www.facebook.com/event...

Зверніть увагу - він не лише для фахівців, а для усіх зацікавлених осіб. І ви можете наперед надіслати свої запитання, відповіді, на які ви би бажали почути за даним лінком: https://bit.ly/3NT8yFY

І нагадуємо на наші гуманітарні освітні навчальні програми, на які сердечно запрошуємо.

З вірою в Перемогу, Олег Р та уся наша об'єднана команда


/Files/images/vyna/Безымянный2.png

/Files/images/golovna/переглянути в записі.png


/Files/images/vyna/Безымянный3.png

/Files/images/golovna/детальніше.png


/Files/images/vyna/Безымянный4.png

/Files/images/golovna/детальніше.png

 

 
 
 
Булінг
  Друк  
 

/Files/images/gorbachenko/bulng/Куди звертатися у разі булінгу.png



Що таке "булінг" та чому про нього треба знати всім батькам:

пояснюють у центрі соціальних служб

/Files/images/gorbachenko/bulng/bullying.jpg

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей, розуміють агресивну поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.
Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
  • Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу?
  • Скільки дітей страждають від булінгу,
  • Хто стає жертвою та як собі допомогти?
  • Булінг в цифрах.
  • Що робити батькам?
  • Що робити вчителям?
  • Як допомогти дитині-агресору?
  • Чому важливо вчасно відреагувати?
  • Відповідальність за булінг.
  • Практика покарання за булінг в УкраїніОрганізації з протидії булінгу
  • Куди звертатися.

/Files/images/gorbachenko/bulng/index.png

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

/Files/images/gorbachenko/bulng/jxoa5cqy2pcscvmj6ecg.jpg

· Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
· Вонине беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
· Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
· Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому в порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви їїзапитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
· Можепочати говорити про те, щокинешколу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
· Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
· Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
· Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
· Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Види булінгу

Зазвичай терміном “булінг” описують цькування серед учнів, проте трапляються випадки цькування школярів вчителями, а іноді й вчителя учнями.
1. Серед учнів;
2. Цькування учня вчителем;
3. Цькування вчителя учнями;
4. Цькування вчителя у педагогічному колективі (мобінг).

Скільки дітей страждають від булінгу

/Files/images/gorbachenko/bulng/0201fnql-ced7-1376x768.jpg

За статистикою,80%українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітнимидо інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Хто стає жертвою та як собі допомогти

/Files/images/gorbachenko/bulng/B5567C83-AE73-486A-B484-004C57D66FC1_w1080_h608.jpg

Психологи визначають декілька основних причин:

· Занижена самооцінка.Навіть якщо дитина виявляє їїчерез нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
· Домашня атмосфера.Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Як допомогти собі

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Булінг в цифрах

За дослідженнямиUNISEF,40%дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгувдвічічастіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.
44%дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Що робити батькам

· У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
· Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
· Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
· Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
· Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
· Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
· Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
· Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
· Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
· Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
· Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
· Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
· Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
· Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Що робити вчителям

Завдання вчителів - відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.
Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.
Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

· Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
· Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
· Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
· Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
· Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
· Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
· Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
· Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
· Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
· Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті, хто піддаються булінгу:

· втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
· відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
· втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
· втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

· частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
· частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

· часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
· потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Відповідальність за булінг

18 грудня 2018 рокуВерховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".Закон набув чинності19 січня 2019 року.
Він передбачає штрафи за булінг - від50 до 100неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від850 до 1700грн на 2021 рік), або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Якщо булінг вчинила група людей, або він був вчинений повторно протягом року після накладання адміністративної відповідальності -від100 до 200 (від 1700 до 3400 грнна 2021 рік)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Якщо булінг вчинила неповнолітня (до18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то штраф заплатятьбатьки або особи, які їх замінюють, або будуть виконувати громадські роботи.
Крім того, якщо керівник навчального закладу не повідомить поліції про випадки цькування, муситиме заплатити штраф від50 до 100неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж має виконувати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Практика покарання за булінг в Україні

У перший рік після введення у дію Закону, судирозглянули316 справ про булінг, з яких у 123 справах (40%) винесено рішення про накладення стягнення:

- у 103 випадках (84%) – штраф (найчастіше на матір дитини);
- у 10 випадках (8%) – громадські роботи (які на думкусуддіврідкопризначаються,оскільки не є ефективними);
- у 9 випадках – попередження, яке не перебачено в санкції статті;
- в 1 випадку – зобов‘язання публічно вибачитися.
Юристи відзначають, що одна з причин відмов у покаранні - неналежно складені протоколи.Їх зміст є однимзнайважливіших доказів, що досліджує суд.
Суть адміністративного правопорушення викладається в загальних рисах без конкретизації об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173‑4 КУпАП. Зокрема, у протоколах не зазначається, які саме насильницькі дії були вчинені порушником стосовно потерпілого, які наслідки викликали вказані дії у потерпілого та чи були вони взагалі, чи мало діяння систематичний характер, якщо так — то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події тощо.
Дослідження судових практик є за цим посиланням.

Організації з протидії булінгу

UNICEF-інформування батьків та дітей про булінг та протидія йому
Благодійний фонд "Kiddo"-протидія булінгу
Громадська організація "Студена"-недискримінаційне навчання
Український інститут дослідження екстремізму-дитяче насилля
ЖІНОЧИЙ КОНСОРЦІУМ УКРАЇНИ- попередження та подолання насильства в дитячому середовищі
Український фонд "Благополуччя дітей"- вчить дитину захищати себе
Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна"-протидія насильству в сім'ї та школі
StopSexting- захист дітей від сексуального насилля в інтернеті
Docudays UA-кампанія проти кібербулінгу
Гра-конструктор Stopbullying
Студія Sunny Art з Біляївки продає власні картини, щоб допомагати хворим дітям і продовжити малювати

Куди звертатися

Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером0 800 213 103*.
ВАЖЛИВО:діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером116-111.

*цілодобово та безкоштовно в межах України

/Files/images/gorbachenko/bulng/Куди звертатися у разі булінгу.png

 


Що змушує людину стати агресором і кривдником?

Чому людина проявляє байдужість до оточуючуих?
Чому демонструє нетерпимість і агресію?
Ці емоції не існують відокремлено, вони обов'язково обумовлені певними причинами.
Швидше за все, більшість пам'ятає класичний малюнок з підручника біології про чоловіка і капелюх. І пояснення – реакція залежить від темпераменту людини.
/Files/images/gorbachenko/bulng/12-0.jpg
Візуалізація типів темпераменту
Однак не тільки. Чи звертали ви увагу на те, як на одну і ту ж ситуацію реагує людина, перебуваючи в різних емоційних станах? А чи бачили ви тих, хто, відчуваючи себе задоволеним чи щасливим, кривдив би інших? Ймовірно, ні!

Тож поведінка кривдника обумовлена певними психологічними причинами. Наприклад:

  • негативний досвід– доводилося бути жертвою цькування, тому пережитий страх, відчуття беззахисності не дозволяє особистості бути собою, а вимагає наслідування певного обраного «безпечного» образу;
  • непорозуміння з іншими– з певних причин не вдається знайти спільну мову з оточуючими, а демонстративна поведінка – це виклик або спосіб привернути до себе додаткову увагу всіма можливими способами;
  • власні комплекси– низька самооцінка через несприйняття власної зовнішності чи заздрощі до інших через недооцінку своїх умінь тощо.
Отже, щоб викорінити прояви агресії один до одного як у дорослому, так і дитячо-підлітковому середовищі, потрібно навчитися, перш за все, розуміти емоції інших, ставити себе на їхнє місце із запитанням: «А що він/вона відчуває зараз?». Це вміння називають емпатією.
Скрайбінг «Революція людських відносин | Емпатія»(перегляд можливий із субтитрами будь-якою зручною для вас мовою)

Що таке емпатія і чому це важливо

Емпатія(з грец. empathia – співпереживання)– це здатність розуміти та відчувати емоційні стани іншої людини, бачити світ «її очима» і скеровувати власну поведінку відповідно до цього.
Мультфільм «Емпатія» (перегляд можливий із субтитрами будь-якою зручною для вас мовою)
Чому це важливо? Незалежно від характеру та уподобань, кожен прагне відчувати свою приналежність до чогось більшого, ніж він є сам – до певної групи чи спільноти, яку щось єднає. Відповідно, кожен потребує розуміння та підтримки інших.
Пам'ятаєте фільм режисера Станіслава Ростоцького «Доживемо до понеділка»? Одна з ключових фраз із фільму: «Щастя – це коли тебе розуміють!». Тому в глобальному сенсі можна говорити про те, що, розвиваючи емпатію у своїх учнів, ми допомагаємо їм навчитися швидко знаходити спільну мову з оточуючими. А там, де панує порозуміння і взаємоповага, немає місця цькуванню!

Вправи та ігри для розвитку емпатії

Як стверджують результати досліджень, 98% людей мають вроджені задатки до емпатії. Тому ці здібності можна розвивати. Пропонуємо кілька цікавих творчих вправ та ігор.

Вправа «Що трапилось з героєм?»

Принцип виконання:Перегляньте разом з учнями світлини людей, які переживають певні емоції, та обговоріть, що могло їх викликати, поставивши запитання, наприклад: «Як ви думаєте, що відчуває в цей момент людина, яка зображена на світлині?», «Про що «говорить» обличчя та пози персонажа (його руки, плечі, вираз обличчя тощо)».
Запропонуйте школярам скласти розповідь про події, що викликали зображену ситуацію.
Емпатія = співпереживання
/Files/images/gorbachenko/bulng/Screenshot 2022-12-27 at 11-40-55 Brené Brown on Empathy vs Sympathy.png Дивитися
 

Вправа «Як вчинити»

Заздалегідь підготуйте декілька сюжетних зображень конфліктного змісту. Наприклад:
  • Усі навколо працюють, а одна дитина сидить без діла.
  • Діти граються, а одна дитина стоїть осторонь з похмурим обличчям.
  • Хтось плаче, а поряд однолітки сміються.
Принцип виконання:Розкладіть картки на столі зображенням униз. Запропонуйте учням узяти будь-яку картку навмання, описати подію, яку відтворено на малюнку, та запропонувати свій вихід із конфліктної ситуації.
Така вправа вчить школярів бути більш спостережливими, уважними та піклуватись про інших.

Вправа «Знайди причину»

Принцип виконання:Під час класної години перегляньте з учнями фільм або мультфільм, персонажі якого конфліктують або кривдять одне одного, запропонуйте разом поміркувати та обговорити, чому таке відбувається.
Для школярів молодших класів можна використати історію однієї з казок, наприклад, «Попелюшка». Після перегляду організуйте обговорення, запропонуйте школярам разом висловити свої припущення, чому саме зведені сестри знущаються над Попелюшкою.

Вправа-гра «Уяви себе на місці...»

Для цієї ігрової вправи знадобляться картки з назвами явищ природи і різноманітних предметів. Наприклад: веселка, промінь, бур'ян, стіл, річка тощо.
Картки роздаються у довільному порядку. Головна умова – ніхто в групі не повинен бачити, кому які картки дісталися.
Принцип виконання:Завдання кожного учасника – вигадати невеличку емоційну розповідь від імені предмета (явища), передавши найбільш точно певні особливості, притаманні явищу чи предмету, не називаючи його. Інші учасники повинні відгадати, про що саме йдеться.
Формат розповіді може бути таким: «Я сумний (щасливий), коли …», «Я відчуваю особливе натхнення тоді...».
Переможець гри – той, кому вдасться найбільш точно і водночас завуальовано розповісти про свого персонажа.
Цю вправу краще проводити зі старшокласниками. Вона розвиває творче мислення, дозволяє учням «вживатися» в ролі інших та навчитися аналізувати різні емоційні стани.
The Importance of Empathy (перегляд можливий із субтитрами будь-якою зручною для вас мовою)

Гра «Відгадай емоцію»

Перш ніж проводити цю гру, необхідно підготувати маленькі шматочки аркушів, де попередньо написати назву емоцій, які треба буде відтворити окремим гравцям.
Хід гри:Обирається ведучий, він виходить із кабінету. У цей час учитель пропонує учням обрати будь-який аркушик з емоцією, яку в подальшому доведеться зобразити жестами і мімікою.
Після того, як ведучий повертається до кабінету, всі приймають пози і вираз обличчя у відповідності з обраним кожним членом групи емоційним станом. Ведучий має відгадати, яку саме емоцію виражає кожен з гравців. Той, чию пантоніму не відгадали, стає ведучим.

Навчіть своїх учнів дивитися на світ очима інших! Це допоможе їм швидко знаходити спільну мову з оточуючими, цінувати спілкування та відчувати себе щасливішими!
 
 
 
Карантин з користю
  Друк  
 

Вкладення

  •  Карантин з користю.docx
  •  Медіапростір. Пастка чи реальність..docx
  •  посiбник_Психологiчна_гiгiєна_особистостiCOVID19_new.pdf
  •  Як_не_пiддаватися_панiцi.docx
  •  Як_пережити_карантин.docx
 
 
 
Нормативно-правові документи
  Друк  
 

2022/2023 н.р.

 

 

Лист МОН від 16.11.2022 №4/3312-22 «Про вебінар «Ключові навички дітей шкільного віку у воєнні часи. Як навчити дітей безпечної поведінки в інтернеті»

Лист МОН від 10.11.2022 № 4/3250-22 «Щодо захисту дітей від сексуально експлуатації та сексуального насильства»

Лист МОН від 07.10.2022 № 4/2898-22 «Про відзначення Всесвітнього дня психічного здоров’я».

Лист МОН № 1/13921-22 від 15.11.2022 від «Про проходження профорієнтаційного тестування здобувачів освіти»

Лист МОН №4/3297-22 від 15.11.2022 № «Щодо міжнародної акції «16 днів проти насильства»

Лист МОН від 10.08.2022 №1/9 105-22 " Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 н. р."

Лист МОН від 04.04.2022 №1/3872-22 "Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»"

Лист МОН від 02.08.2022 №1/8794-22 "Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році"

Лист МОН від 25.03.2022 №1/3663-22 "Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії"

 
 

Більше статей...

  1. Гаряча лінія

     
     
1624616
Сьогодні
За тиждень
За місяць
Всього
314
1235
14617
1624616

Ваш IP: 3.239.11.178